Театральні жанри

-

2. Які були вистави: жанри і секрет популярності

Через цензуру було складно ставити серйозні трагедії українською мовою. Тому театр обрав іншу стратегію — говорити про важливе через прості й цікаві жанри.

Основні жанри:

• Трагедія — твір, який ґрунтується на якихось гострих, непримиренних конфліктах, що зазвичай призводять до загибелі персонажів.

• Комедія — через сміх показували проблеми суспільства.

Наприклад, у творі «Сватання на Гончарівці» Григорій Квітка-Основʼяненко описує ситуацію, коли батьки хочуть видати доньку за багатого, але нерозумного хлопця.

• Водевіль — легка весела вистава з піснями і танцями.

• Мелодрама — емоційні історії, де чітко видно, хто правий, а хто ні (твори  Михайла Старицького)

Чому театр був таким популярним?

Українські вистави мали великий успіх навіть у Москві та Петербурзі.

Причини:

1. Поєднання різних видів мистецтва

У виставах були:

• діалоги,

• пісні,

• музика,

• танці.

2. Народні традиції

На сцені показували:

• весілля,

• сватання,

• обряди,

• колядки, веснянки.

Це створювало відчуття «справжнього життя».

3. Прихований зміст

Зовні це виглядало як розвага, але насправді через ці вистави передавали важливі ідеї про народ і його проблеми.

👉 Тобто театр ніби «маскував» серйозні теми під веселу форму.




Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Коротко про Івана Нечуя-Левицького

-
Зображення
 Іван Левицький — справжнє ім’я письменника. Псевдонімом письменник обрав прізвище козацького полковника, героя «Думи про Нечуя», яку дуже любив.  Народився майбутній митець на Черкащині. Його батько, сільський священник, мав величезну бібліотеку, власним коштом звів сільську школу. Тут малий Іван навчився основ письма. У сім років Івана відрядили здобувати освіту до Богуславського монастиря, а в чотирнадцять він вступив до Київської духовної семінарії, де й провчився майже шість років. Сам вивчав французьку й німецьку.  По закінченню академії пішов учителювати до Полтавської семінарії, де викладав історію, географію та літературу. Згодом учителює в жіночих гімназіях…  Окрім педагогіки, Іван Левицький починає пробувати сили в письменстві. Та в 60-х рр. ХІХ ст. починається тотальна русифікація. Іван як викладач російської мови, проти своєї волі, мусив стати русифікатором. Болісно переживаючи це, виїхав до Кишинева. До речі, у середині ХІХ ст. Київ не був російськомовн...
Докладніше

Театр корифеїв

-
Зображення
Корифеї: люди, які створили український театр Театр корифеїв — це перший професійний український театр, який став символом культурного відродження. 27 жовтня 1882 року Марко Кропивницький поставив п’єсу Наталка Полтавка.  Це стало початком професійного українського театру. Це була трупа майстрів, що об’єднала драматургію, музику та хореографію, попри заборони української мови. Основу складали: Кропивницький, Карпенко-Карий, Садовський, Саксаганський, Заньковецька.  Слово «корифеї» означає найкращих, провідних митців. Початок розвитку дав Григорій Квітка-Основʼяненко, який довів, що українською мовою можна писати якісні п’єси. Основні діячі: • Марко Кропивницький — засновник театру, режисер, актор • Брати Тобілевичі: • Іван Карпенко-Карий — драматург • Микола Садовський — актор і організатор • Панас Саксаганський — актор і режисер • Марія Заньковецька — актриса, які дуже правдиво передавали емоції героїв • Михайло Старицький — автор п’єс • Микола Лисенко — ство...
Докладніше