2. Які були вистави: жанри і секрет популярності Через цензуру було складно ставити серйозні трагедії українською мовою. Тому театр обрав іншу стратегію — говорити про важливе через прості й цікаві жанри . Основні жанри: • Трагедія — твір, який ґрунтується на якихось гострих, непримиренних конфліктах, що зазвичай призводять до загибелі персонажів. • Комедія — через сміх показували проблеми суспільства. Наприклад, у творі «Сватання на Гончарівці» Григорій Квітка-Основʼяненко описує ситуацію, коли батьки хочуть видати доньку за багатого, але нерозумного хлопця. • Водевіль — легка весела вистава з піснями і танцями. • Мелодрама — емоційні історії, де чітко видно, хто правий, а хто ні (твори  Михайла Старицького) Чому театр був таким популярним? Українські вистави мали великий успіх навіть у Москві та Петербурзі. Причини: 1. Поєднання різних видів мистецтва У виставах були: • діалоги, • пісні, • музика, • танці. 2. Народні традиції На сцені показували: • весілля, •...

 Золотий вік і складний шлях: як виникав український професійний театр XIX століття 1. Розвиток українського театру  XIX  століття У XIX столітті театр для українців був не просто розвагою. Він став способом зберегти свою культуру і мову .  Характерною ознакою драматургії ХІХ ст.  стало зображення життя, побуту, моралі й інтересів  селян — найбільш численної тоді верстви  трудівників. На сцені з’являються картини реальної дійсності, представники народу ста ють позитивними персонажами літератури.   У той час українську мову витісняли: з навчання, науки, офіційних документів. Тому сцена залишалася майже єдиним місцем, де можна було відкрито говорити українською.Але навіть театр перебував під тиском влади. Російська імперія намагалася зробити українську культуру «другорядною», тобто неважливою. Заборони, які гальмували розвиток театру: Валуєвський циркуляр (1863) —  я кий мав повністю витіснити нашу  мову з культурної сфери. З...

 Іван Левицький — справжнє ім’я письменника. Псевдонімом письменник обрав прізвище козацького полковника, героя «Думи про Нечуя», яку дуже любив.  Народився майбутній митець на Черкащині. Його батько, сільський священник, мав величезну бібліотеку, власним коштом звів сільську школу. Тут малий Іван навчився основ письма. У сім років Івана відрядили здобувати освіту до Богуславського монастиря, а в чотирнадцять він вступив до Київської духовної семінарії, де й провчився майже шість років. Сам вивчав французьку й німецьку.  По закінченню академії пішов учителювати до Полтавської семінарії, де викладав історію, географію та літературу. Згодом учителює в жіночих гімназіях…  Окрім педагогіки, Іван Левицький починає пробувати сили в письменстві. Та в 60-х рр. ХІХ ст. починається тотальна русифікація. Іван як викладач російської мови, проти своєї волі, мусив стати русифікатором. Болісно переживаючи це, виїхав до Кишинева. До речі, у середині ХІХ ст. Київ не був російськомовн...

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАКАЗ № 808 від 12 вересня 2022 року Деякі питання проведення у 2022/2023 навчальному році державної підсумкової атестації осіб, які здобувають загальну середню освіту Відповідно до абзацу третього частини восьмої статті 12  Закону України «Про освіту» , частини п'ятої статті 17, частини першої статті 47  Закону України «Про повну загальну середню освіту» , частини першої статті 20  Закону України «Про фахову передвищу освіту» , підпункту 76 1  пункту 4 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року  № 630 , пунктів 4, 5 розділу І, пунктів 1, 2 розділу ІІ Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року  № 1369 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за № 8/32979, НАКАЗУЮ: 1. Затвердити такі, що додаються: 1) Перелік навчальних пред...

Українська мова за 4 останні століття пережила безліч придушень, тому і не стала загальновживаною і загальнонародною Понад 4 століття в українців намагалися відібрати мову: законами, анафемами, указами, державними актами.  Документи, які зараз є у вільному доступі, а також історичні довідки засвідчують нищення української мови ще з далекого минулого.  А також - той факт, що вона за свою історію пережила дуже багато актів лінгвоциду (свідомого нищення мови як головної ознаки етносу). Для порівняння: історія фіксує небагато проявів лінгвоциду на планеті: згадується у цьому зв'язку окупована Каталонія і заборона режимом Франко каталонської мови, лінгвоцид щодо української мови в Російській імперії та Радянському Союзі й лінгвоцид удегейської мови в СРСР. В одному матеріалі непросто розглянути майже півтори сотні (в історичних довідниках найчастіше зустрічається число 134) задокументованих актів придушення української мови. Проте кожне століття свідомого нищення мови має свої особ...

День української писемності та мови  — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем— це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора - Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.   День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента No1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації  українського суспільства». За православним календарем — це день  вшанування пам’яті преподобного Нестора - літописця  — письменника - агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво -  Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора - літописця і починається писемна україн...