Театр корифеїв

Корифеї: люди, які створили український театр

Театр корифеїв — це перший професійний український театр, який став символом культурного відродження. 27 жовтня 1882 року Марко Кропивницький поставив п’єсу Наталка Полтавка. 

Це стало початком професійного українського театру.

Це була трупа майстрів, що об’єднала драматургію, музику та хореографію, попри заборони української мови. Основу складали: Кропивницький, Карпенко-Карий, Садовський, Саксаганський, Заньковецька. 

Слово «корифеї» означає найкращих, провідних митців.

Початок розвитку дав Григорій Квітка-Основʼяненко, який довів, що українською мовою можна писати якісні п’єси.

Основні діячі:

• Марко Кропивницький — засновник театру, режисер, актор

• Брати Тобілевичі:

• Іван Карпенко-Карий — драматург

• Микола Садовський — актор і організатор

• Панас Саксаганський — актор і режисер

• Марія Заньковецька — актриса, які дуже правдиво передавали емоції героїв

• Михайло Старицький — автор п’єс

• Микола Лисенко — створював музику для вистав

Театр проіснував сім років, до початку Першої світової, коли влада царської Росії закрила не тільки театр, а й усі українські газети, журнали та книгарні.

Завдяки діяльності театру корифеїв друга половина XIX ст. увійшла в історію української культури як «золотий вік» театру. Вони створили школу акторської та режисерської майстерності, піднесли український театр на значно вищий щабель професіоналізму.

👉 Разом вони створили справжню театральну школу, яка була на рівні європейського мистецтва.

Висновок: театр як відображення життя народу

Український театр XIX століття показував справжнє життя людей.

Як казав Іван Карпенко-Карий: «театр має не просто розважати, а показувати проблеми суспільства і змушувати думати».

Головні висновки:

• Театр був формою боротьби — допомагав зберегти мову і культуру

• Він став професійним — від аматорів до великої сцени (1882 рік)

• Його особливість — поєднання мистецтв (слово, музика, танець)