Корифеї: люди, які створили український театр Театр корифеїв — це перший професійний український театр, який став символом культурного відродження. 27 жовтня 1882 року Марко Кропивницький поставив п’єсу Наталка Полтавка.  Це стало початком професійного українського театру. Це була трупа майстрів, що об’єднала драматургію, музику та хореографію, попри заборони української мови. Основу складали: Кропивницький, Карпенко-Карий, Садовський, Саксаганський, Заньковецька.  Слово «корифеї» означає найкращих, провідних митців. Початок розвитку дав Григорій Квітка-Основʼяненко, який довів, що українською мовою можна писати якісні п’єси. Основні діячі: • Марко Кропивницький — засновник театру, режисер, актор • Брати Тобілевичі: • Іван Карпенко-Карий — драматург • Микола Садовський — актор і організатор • Панас Саксаганський — актор і режисер • Марія Заньковецька — актриса, які дуже правдиво передавали емоції героїв • Михайло Старицький — автор п’єс • Микола Лисенко — ство...

2. Які були вистави: жанри і секрет популярності Через цензуру було складно ставити серйозні трагедії українською мовою. Тому театр обрав іншу стратегію — говорити про важливе через прості й цікаві жанри . Основні жанри: • Трагедія — твір, який ґрунтується на якихось гострих, непримиренних конфліктах, що зазвичай призводять до загибелі персонажів. • Комедія — через сміх показували проблеми суспільства. Наприклад, у творі «Сватання на Гончарівці» Григорій Квітка-Основʼяненко описує ситуацію, коли батьки хочуть видати доньку за багатого, але нерозумного хлопця. • Водевіль — легка весела вистава з піснями і танцями. • Мелодрама — емоційні історії, де чітко видно, хто правий, а хто ні (твори  Михайла Старицького) Чому театр був таким популярним? Українські вистави мали великий успіх навіть у Москві та Петербурзі. Причини: 1. Поєднання різних видів мистецтва У виставах були: • діалоги, • пісні, • музика, • танці. 2. Народні традиції На сцені показували: • весілля, •...

 Золотий вік і складний шлях: як виникав український професійний театр XIX століття 1. Розвиток українського театру  XIX  століття У XIX столітті театр для українців був не просто розвагою. Він став способом зберегти свою культуру і мову .  Характерною ознакою драматургії ХІХ ст.  стало зображення життя, побуту, моралі й інтересів  селян — найбільш численної тоді верстви  трудівників. На сцені з’являються картини реальної дійсності, представники народу ста ють позитивними персонажами літератури.   У той час українську мову витісняли: з навчання, науки, офіційних документів. Тому сцена залишалася майже єдиним місцем, де можна було відкрито говорити українською.Але навіть театр перебував під тиском влади. Російська імперія намагалася зробити українську культуру «другорядною», тобто неважливою. Заборони, які гальмували розвиток театру: Валуєвський циркуляр (1863) —  я кий мав повністю витіснити нашу  мову з культурної сфери. З...

 Іван Левицький — справжнє ім’я письменника. Псевдонімом письменник обрав прізвище козацького полковника, героя «Думи про Нечуя», яку дуже любив.  Народився майбутній митець на Черкащині. Його батько, сільський священник, мав величезну бібліотеку, власним коштом звів сільську школу. Тут малий Іван навчився основ письма. У сім років Івана відрядили здобувати освіту до Богуславського монастиря, а в чотирнадцять він вступив до Київської духовної семінарії, де й провчився майже шість років. Сам вивчав французьку й німецьку.  По закінченню академії пішов учителювати до Полтавської семінарії, де викладав історію, географію та літературу. Згодом учителює в жіночих гімназіях…  Окрім педагогіки, Іван Левицький починає пробувати сили в письменстві. Та в 60-х рр. ХІХ ст. починається тотальна русифікація. Іван як викладач російської мови, проти своєї волі, мусив стати русифікатором. Болісно переживаючи це, виїхав до Кишинева. До речі, у середині ХІХ ст. Київ не був російськомовн...

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАКАЗ № 808 від 12 вересня 2022 року Деякі питання проведення у 2022/2023 навчальному році державної підсумкової атестації осіб, які здобувають загальну середню освіту Відповідно до абзацу третього частини восьмої статті 12  Закону України «Про освіту» , частини п'ятої статті 17, частини першої статті 47  Закону України «Про повну загальну середню освіту» , частини першої статті 20  Закону України «Про фахову передвищу освіту» , підпункту 76 1  пункту 4 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року  № 630 , пунктів 4, 5 розділу І, пунктів 1, 2 розділу ІІ Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року  № 1369 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за № 8/32979, НАКАЗУЮ: 1. Затвердити такі, що додаються: 1) Перелік навчальних пред...

Українська мова за 4 останні століття пережила безліч придушень, тому і не стала загальновживаною і загальнонародною Понад 4 століття в українців намагалися відібрати мову: законами, анафемами, указами, державними актами.  Документи, які зараз є у вільному доступі, а також історичні довідки засвідчують нищення української мови ще з далекого минулого.  А також - той факт, що вона за свою історію пережила дуже багато актів лінгвоциду (свідомого нищення мови як головної ознаки етносу). Для порівняння: історія фіксує небагато проявів лінгвоциду на планеті: згадується у цьому зв'язку окупована Каталонія і заборона режимом Франко каталонської мови, лінгвоцид щодо української мови в Російській імперії та Радянському Союзі й лінгвоцид удегейської мови в СРСР. В одному матеріалі непросто розглянути майже півтори сотні (в історичних довідниках найчастіше зустрічається число 134) задокументованих актів придушення української мови. Проте кожне століття свідомого нищення мови має свої особ...

День української писемності та мови  — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем— це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора - Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.   День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента No1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації  українського суспільства». За православним календарем — це день  вшанування пам’яті преподобного Нестора - літописця  — письменника - агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво -  Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора - літописця і починається писемна україн...

Електронні ресурси з української літератури для учнів Центральна бібліотека України для дітей  https://chl.kiev.ua/default.aspx?id=68   Адреси бібліотек України для дітей  https://chl.kiev.ua/default.aspx?id=40   Бібліотека української літератури  https:// www.ukrlib.com.ua/ КЛЮЧ («Краща література юним читачам»)  https://chl.kiev.ua/key Львівська обласна бібліотека для юнацтва імені Романа Іваничука  http://bibliotekanarynku.com/ Національна бібліотека України для дітей  https://chl.kiev.ua/Default.aspx?id=3834 Полтавська обласна бібліотека для дітей імені Панаса Мирного  http://odb.poltava.ua/   Фанфіки українською  http://fanfikyua.blogspot.com/ Централізована система бібліотек для дітей м. Дніпро  http://www.childlib.dp.ua/ Бібліотека Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (культурно-просвітницький блок)  http://surl.li/qqbi Електронна бібліотека «Librarius»  https://librariu...

ЯК СІРКО ПЕРЕМІГ ТАТАР   Давно­-давно це було, ще за запорожців і за кошового Сірка. Пройшло років чимало, як жив Сірко та як його не стало, а слава про нього не пройшла, не пропала. Він був для ворогів страшний і сердитий, а для християн — дуже добрий та милостивий. Якось запорожці пішли із Сірком у похід, а татари прочули про те, одразу й побігли на Січ, і почали там хазяйнувати: усіх православних християн 2  забрали та й повезли в полон. А вони,  бідні, не хочуть іти та ридають так, що аж земля стогне. А татари на плач не зважають і нагайками їх підганяють. Як прочув про те кошовий Сірко, зараз зібрав своїх козаків — і в погоню за татара­ ми визволяти православних людей. Та летить, як птиця. Добіг близько до татар, бачить, що їх дуже багато, а козаків дуже мало — і давай хитрити. Спинив свого коня й крикнув на козаків: «А стійте, братці! Підождіть, не ворушіться!» Тоді зіскочив із коня, дав його другому козакові, а сам — кувирдь — та й зробився хор...

  ПРО ЗАПОРОЖЦІВ ...От які богатирі були — земля не держала! У нього, у того запорожця, сім пудів голова! А вуса в нього такі, що як візьме, було, він їх у руки та як розправить одного туди, а другого сюди, то і в двері не влізе, хоч би ті двері були такі, що через них і трійка коней із повозкою проскочила. Вони на дванад­ цяти мовах уміли балакати; вони з води могли сухими вихо­ дити; вони вміли, коли треба, і сон на людей насилати, і туман, на кого треба, пускати, і в річки переливатися... Вони мали в себе такі верц а дла 1 , що, дивлячись у них, за тисячу верстов бачили, що воно у світі й робиться. Оце, як іти куди в похід, то він (хто там у них був за старшого — чи вата­ жок який, чи сам кошовий) візьме в руки верцадло, подивить­ ся в нього й каже: «Туди не йдімо, бо там ляхи йдуть, і туди не йдімо, бо там турки або татари заходять, а сюди йдімо, бо тут аж нікогісінько немає». А як вони воювали? Стануть, було, тут, на Орловій балці, а проти них двадцять полків вий...

  БЕРЕГИНЯ До Сварога та Берегині постійно приходили люди, щоб подивитися на хатину, піч і жорна, скуштувати того дива, що хлібом зветься. І сказали їм Сварог і Берегиня, щоб виходили вони з печер і будували світлі хати, щоб не ходили в диких шкурах, а вчилися ткати полотно та ходити в білому одязі, як личить дітям Білобога. Люди слухали й раділи, але коли надходила ніч, страх виповзав звідусіль, бо земля починала трястись і гойдатися. То лютував Чорнобог. Наслав Чорнобог на людей своє чорне військо — стадо ящерів, якому наказав знищити Сварога, Берегиню та сварожичів. Не могли зупинити чорних ящерів ані мечі сварожичів, ані палаючі смолоскипи самого бога Сварога. І тільки Берегиня в яскраво-білому вбранні з вишитими червоними «стрілами Перуна» і «соколами» змогла це зробити. Вона пішла на ящерів з піднятими догори руками — і грізне військо відступило. Ящери відповзали назад, поки не втопилися в річці Росі й не перетворилися на скелі. З того часу люди вважали Берегиню богинею краси...

  Що робити після сигналу «повітряної тривоги»? Основний алгоритм — дії вчителя під час «повітряної тривоги» розробило Міністерство освіти і науки України. Порядок дій  оприлюднили на сайті МОН . Відповідальна особа вмикає наявну систему оповіщення закладу.  Учитель сповіщає учнів про загрозу, а батьків — про переміщення дітей до укриття. Необхідно організувати пересування двома колонами в приміщенні класу та швидко залишити кабінет. Для супроводу початкових класів можуть бути залученні помічники. Для швидкого надання медичної допомоги має бути залучений медичний працівник. Відповідальні особи після оголошення сигналу оповіщення мусять перевірити всі приміщення закладу на відсутність у них учасників освітнього процесу та працівників закладу, по завершенню перевірки прямувати до найближчого укриття. Учні, які перебувають на подвір’ї закладу, під час сигналу оповіщення повинні самостійно рухатися до найближчого укриття фонду захисних споруд. Якщо навчаються діти з...